У 1977 році на знак подяки за великі подвиги радянських солдатів на території Лісопарку було відкрито Меморіальний комплекс Слави Харкова. Місце для будівництва було обрано не випадково: саме тут, біля північної межі міста, німецькі війська розстрілювали солдатів і мирних громадян під час окупації Харкова.

На вході у комплекс стоять два пілона, утворюючи собою своєрідний вхід на головну алею. Уздовж алеї розташовані три гранітних саркофага з литими прапорами. У центральній частині комплексу розташована стела, що виконана з сірого граніту, на якій зображена розповідь про різні періоди війни: від захоплення міста і до його визволення. Поруч із ним височіє величний постамент Матері-Батьківщини. У тиші виразно чується биття її серця, яке не припиняється ні на хвилину.

За словами творців Меморіального комплексу «Слава», звук серця ідентичний биттю людського серця, після двічі перенесеного інфаркту.

Біля підніжжя скульптури горить Вічний вогонь. Поруч із ним, на сірому мармурі, є пам’ятний напис, що свідчить про те, що герої не вмирають – вони завжди в наших серцях.

Над Меморіальним комплексом Слави Харкова працювала ціла команда художників, архітекторів і скульпторів: М. Ф. Овсянкін, Я. І. Рик, В. И. Агібалов, С. Г. Свєтлорусова, І. А. Алферов, Е. Ю. Черкасов і А. А. Максименко.